Ще про переваги та недоліки Манджаро.
Коли команда Лінукс Мінт почала працювати, вони задекларували LMDE як роллінг-реліз, цього я і чекав від Лінукс. Але потім Лінукс Мінт відмовилася від роллінг. Тому я відмовився від LMDE, перейшовши суто на лінукс мінт з основою Убунту.
Манджаро є роллінг-релізом. Що мені подобається. В системі весь час присутні самі сучасні драйвери, програми, ядра. З одного боку це переваги, з іншого можна очікувати якусь нестабільність у роботі системи.
Я тиждень розбирався чому у мене злітав драйвер відеокарти і відвалювався модуль вай-фай. Запарився просто. Разів 10, якщо не більше, Манджаро викидалася з диску й потім знову встановлювалася. Коли розібрався і система працює пройшло тільки 3 доби. Манджаро працює стабільно, взагалі без всяких "глюків" і вже пройшло без проблем перше оновлення. Версія XFCE Манджаро 18.0.2 плавно перейшла в версію 18.0.3. Система коректно працює з потужними іграшками - не нагрівається ЦПУ та відеокарта, ноут працює тихо, як у Віндовс.
Буду далі тестувати Манджаро. Хочу переконатися, чи справді буде роллінг-реліз, чи все закінчиться як і в LMDE? Якщо роллінг не відбудеться, тоді залишається тільки Убунту та Лінукс Мінт.
